Крок 1. Умови поставки визначають, що ви контролюєте
Умова Incoterms у контракті вирішує, хто платить за кожне плече і хто обирає перевізника. У поставках з Китаю найчастіше трапляються три варіанти.
| Умова | Постачальник | Ви | На що зважити |
|---|---|---|---|
| EXW | Готує товар на своєму складі | Вивіз із заводу, експортне оформлення в Китаї, фрахт і все далі | Експортну декларацію в Китаї подає місцева компанія. Без агента на місці це складно. |
| FOB | Доставляє в порт і робить експортне оформлення | Морський фрахт і все далі | Найзручніше для імпортера: ви самі обираєте експедитора і бачите реальну ціну фрахту. |
| CFR / CIF | Оплачує фрахт до порту призначення (CIF ще й мінімальну страховку) | Витрати в порту прибуття і все далі | Дешевий фрахт в інвойсі часто перекривається високими зборами в порту прибуття, на які ви вже не впливаєте. |
Здебільшого ми радимо FOB: китайську частину бере на себе постачальник, а головну статтю витрат контролюєте ви. У контракті пишіть конкретний порт: FOB Нінбо, FOB Шанхай, FOB Шеньчжень. Формулювання «FOB Китай» дозволяє постачальнику обрати порт, зручний йому, а не вам.
Крок 2. До оплати: код товару, мито і дозволи
Код УКТ ЗЕД варто визначити ще до того, як ви переказали передоплату. Від коду залежать ставка мита, потрібні дозвільні документи і вимоги до маркування. Зверху на мито нараховується ПДВ 20%. Угоди про вільну торгівлю з Китаєм в Україні немає, тож пільгових ставок за походженням не буде.
Митна вартість включає доставку до кордону України. Тобто фрахт впливає не лише на рахунок експедитора, а й на суму податків.
Що перевірити заздалегідь:
- чи підпадає товар під технічні регламенти (електротехніка, іграшки, будматеріали та інше) і чи потрібен сертифікат відповідності;
- чи потрібні санітарні або фітосанітарні документи, якщо це харчові продукти чи товари рослинного походження;
- чи немає на товар антидемпінгового мита;
- чи готовий постачальник оформити сертифікат походження. Пільг він не дає, але митниця може попросити підтвердити країну походження. Отримати його після відвантаження довше, ніж одразу.
Крок 3. Бронювання і завантаження
Місце на судні бронюють приблизно за один-два тижні до готовності товару. Порожній контейнер привозять на завод, завантаження займає кілька годин. Перед цим із постачальником варто погодити кілька речей:
- реальні габарити і вагу кожного місця в пакувальному листі, а не цифри «на око»;
- маркування коробок, яке збігається з пакувальним листом;
- фото завантаження і фото пломби з номером;
- VGM, тобто підтверджену вагу брутто контейнера. Без неї лінія не візьме контейнер на борт.
Розбіжність між пакувальним листом і фактичним вантажем найчастіше закінчується митним оглядом. Огляд означає зайві дні в порту, а кожен такий день оплачується.
Крок 4. Коносамент і розрахунок з постачальником
Коносамент (bill of lading) підтверджує право на вантаж. Без нього контейнер у порту прибуття не видадуть. Буває оригінальний коносамент у паперових примірниках, а буває телекс-реліз або морська накладна (seaway bill), коли папери не потрібні.
Типова схема з китайськими постачальниками: 30% передоплати і 70% після відвантаження, проти копії коносамента. Затягнете з другим платежем, і постачальник не відпустить вантаж. Контейнер тим часом прийде в порт, а вільні дні почнуть спливати. Залишок краще закрити щонайменше за тиждень до прибуття судна і попросити в постачальника телекс-реліз.
Крок 5. Маршрут
З Китаю в Україну контейнер може їхати трьома шляхами:
- Морем до Одеси чи Чорноморська з перевантаженням на фідерне судно в одному з хабів. Строк залежить від розкладу фідера.
- Морем до європейського порту (Гданськ, Гамбург, Роттердам, Констанца), далі автомобілем або залізницею в Україну.
- Залізницею Середнім коридором через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан і Грузію, в обхід росії.
| Плече | Орієнтовний строк |
|---|---|
| Море з Китаю до Північної Європи | 35–50 днів, залежно від того, чи йде лінія через Суецький канал, чи навколо Африки |
| Від європейського порту до складу в Україні | 3–7 днів з урахуванням кордону |
| Залізниця Середнім коридором до України | 18–25 днів |
Україна з жовтня 2022 року застосовує Конвенцію про процедуру спільного транзиту. Тому контейнер, що прийшов у порт ЄС, не треба розмитнювати в Європі: він їде в Україну під транзитною декларацією T1 у системі NCTS і розмитнюється вже вдома. Як вибрати між морем і залізницею, ми розібрали в окремій статті.
Крок 6. Поки контейнер у дорозі
Морський транзит триває тижнями, і це найкращий час підготувати митне оформлення. Коли контейнер прибуде, декларація вже має бути готова. Для розмитнення зазвичай потрібні:
- зовнішньоекономічний контракт;
- інвойс і пакувальний лист;
- коносамент або транспортний документ останнього плеча (CMR, залізнична накладна);
- рахунок за фрахт, бо транспортні витрати до кордону входять у митну вартість;
- сертифікат походження;
- дозвільні документи, якщо товар їх потребує.
Назви товарів в інвойсі, пакувальному листі й декларації мають збігатися. Якщо в інвойсі написано «запчастини», а в пакувальному листі перелічено сорок артикулів, це майже гарантований огляд.
Крок 7. Прибуття, розмитнення, повернення контейнера
Лінія дає кілька безкоштовних днів на контейнер у порту (demurrage) і окремо на його використання поза портом (detention). Після них нараховується щоденна плата, і вона росте що далі, то швидше. Тому до прибуття треба знати, хто і коли розвантажить контейнер на складі і куди повернути порожній.
Двадцятифутовий контейнер з коробками бригада вручну розвантажує за кілька годин, сорокафутовий довше. Якщо товар на палетах, потрібен навантажувач, який може заїхати в контейнер, або рампа.
Помилки, які трапляються найчастіше
- Габарити в пакувальному листі заповнили приблизно. У збірному вантажі за це доплачують, у FCL можна не влізти в контейнер.
- Залишок постачальнику оплатили в останній момент, і контейнер стоїть у порту без документів.
- Сертифікат походження вирішили зробити «потім».
- Ніхто не домовився про розвантаження на складі до прибуття контейнера.
- Контракт на CIF, а збори в порту прибуття побачили вже в рахунку.