Маршрут ми будували з нуля, коли контейнери вже стояли на терміналі. Варіантів було два. Перший: вивозити контейнери автомобілями. Двадцятифутовий контейнер з рисом важить під двадцять п'ять тонн, тож на кожен потрібна окрема машина, окремі документи й окреме місце в черзі на кордоні, і на всю партію це розтягнулося б на тижні. Другий варіант: зібрати поїзд. Ми домовилися з румунським залізничним оператором про контейнерний поїзд від порту до українського кордону. Оператор дав вагони-платформи й нитку графіка, а ми взяли на себе термінал у Констанці: вивезення контейнерів з площадки, подачу під навантаження і формування составу. Окремо погодили з лінією вивезення її контейнерів за межі Румунії та повернення порожніх.
Поки збирали поїзд, партія проходила контролі в порту. Рис прибув з третьої країни і прямував за межі ЄС, тому Румунією він їхав у режимі транзиту. Декларацію T1 відкрили в системі NCTS під фінансову гарантію, одразу до митниці призначення в Одесі: Україна з 2022 року входить до Конвенції про процедуру спільного транзиту, і переоформлювати транзит на кордоні не потрібно. Паралельно вантаж пройшов фітосанітарний контроль. Для рису це не формальність: інспектор перевіряє фітосанітарний сертифікат Таїланду, звіряє номери контейнерів і пломб і може призначити огляд. Документи ми подали наперед, тож поїзд не чекав жодного дозволу.
У Румунії колія європейська, 1435 мм, в Україні широка, 1520 мм, тому на кордоні контейнери мали перейти на інші вагони. Під поїзд ми заздалегідь замовили фітингові платформи і подали їх широкою колією на транскордонний термінал. Для контейнерів кранова перевалка цілком звична операція: контейнер переставляють з вагона на вагон за кілька хвилин, а рис усередині ніхто не перевантажує. Після перевалки состав сформували наново, оформили накладну ЦІМ/УМВС на українську ділянку і відправили на Одесу.
В Одесі транзит закрили, рис пройшов фітосанітарний контроль на ввезення і митне оформлення, після чого контейнери передали клієнтові. Уся партія вийшла з порту одним поїздом, перетнула кордон без автомобільних черг і за весь шлях пройшла лише одну перевалку. Для мережі це означало товар на полицях замість рахунків за зберігання в чужому порту.