Спочатку про те, чому годинник тут цокає так голосно. Температурний склад в аеропорту це не звичайна зона зберігання: тарифікація йде за кілограм за добу з мінімальним платежем за партію, окремо оплачується заведення вантажу в холодильну камеру та його видача, а безкоштовний період після прибуття вимірюється годинами, а не днями. Для партії ліків вагою кількасот кілограмів рахунок за два-три дні очікування виходить такий, що після нього авіадоставка перестає здаватися швидкою. Тому реальна мета не «забрати найближчим часом», а забрати до того, як почнеться друга доба зберігання.
Друге рішення стосується типу транспорту. Типова термінова авіапартія ліків це від однієї до чотирьох палет і кількасот кілограмів. Під такий обсяг двадцятитонний рефрижератор не має сенсу: його або доводиться чекати, або добирати попутним вантажем, а це знову доба чи дві. Ми ставимо малий бус з власною рефрижераторною установкою вантажопідйомністю близько півтори тонни. Він приїжджає під конкретну партію, не чекає накопичення, проходить кордон швидше за фуру і при цьому тримає заданий режим так само, як великий рефрижератор. Установка вмикається заздалегідь, тож кузов приїжджає на термінал уже виведеним на потрібну температуру, чи то +2…+8 °C, чи то +15…+25 °C, і вантаж не гріється під час перевантаження.
Тепер про самі дванадцять годин. Це не героїзм у моменті, а заздалегідь підготовлена процедура. Наша менеджерка Анна веде перевірений пул перевізників з реф-бусами в районі Варшави й Мазовії: транспорт з відомою кваліфікацією, водії, які вже возили фармацевтику, погоджені ставки. Коли надходить інформація про рейс, машина бронюється за номером авіанакладної та розрахунковим часом прибуття, ще до того, як борт сів, і до того, як клієнт встиг оформити заявку у звичному порядку. Паралельно готується документальна частина. У підсумку в момент, коли термінал готовий видати вантаж, машина вже стоїть, а не виїжджає.
Митну частину ми будуємо так, щоб не оформлювати вантаж у Польщі. Партія прибуває за авіанакладною на склад тимчасового зберігання терміналу, а далі виходить за транзитною декларацією T1 до внутрішньої митниці в Україні. Імпортну декларацію подаємо до прибуття машини, місце в електронній черзі на перетин бронюємо одразу після виїзду з терміналу. Регуляторну частину клієнт закриває зі свого боку: імпорт лікарських засобів провадиться на підставі ліцензії, партія підлягає державному контролю якості при ввезенні, а склад призначення має бути ліцензованим. Наше завдання зробити так, щоб жодна з цих процедур не почалася із запізненням через відсутній документ.
Температурний ланцюг ми підхоплюємо просто на терміналі. Авіаційне плече йде або в активному контейнері з власним живленням, або в пасивній термоупаковці з розрахунковим часом утримання режиму, і в обох випадках у партії є свій запис. Ми ставимо власні відкалібровані реєстратори в кузов буса в момент завантаження, щоб між авіаційним записом і автомобільним не залишалося сліпої зони, і передаємо роздрук разом із вантажем. Картина по таких рейсах виглядає так: від приземлення до вивантаження на складі клієнта трохи більше доби, зберігання в аеропорту або не виникає взагалі, або обмежується однією добою, відхилень режиму немає.